"Пишаюся тим, що дідусь та батько теж присвятили себе військовій справі"
герой проєкту Академії Денис Русанов
До Міжнародного дня сім'ї ми поспілкувалися з курсантом командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України сержантом Денисом Русановим. Як і свого часу тато, Денис навчається в одному і тому ж навчальному закладі, показуючи всю міць військової династії.
За 89 років існування військового навчального закладу свої долі в ньому перетинали сотні військових династій.
За 89 років існування військового навчального закладу свої долі в ньому перетинали сотні військових династій.
Невід'ємною частиною життя військова служба стала для батька Дениса. Володимир Валерійович Русанов – випускник Академії Нацгвардії. Завершив навчання у 2003 році. На сьогодні Володимир Русанов у званні майора проходить службу у військовій частині Національної гвардії на посаді начальника режимно-секретної служби.
Варто зазначити, що батько як і сам Денис навчався на командно-штабному факультеті. Курсант не вважає цей факт простим збігом обставин, адже він свідомо обирав майбутню професію, користуючись прикладом батька, яким, безумовно, пишається.
«Військову службу обрав завдяки батьку та розпочав її у 2018 році у військовій частині Національної гвардії. Мій дідусь по татовій лінії у свій час також був військовим. Пишаюся тим, що дідусь та батько теж присвятили себе військовій справі, - зазначив Денис. - З дитинства я переглядав фільми, а саме бойовики, героями яких були мужні спецпризначенці. Мені завжди хотілося мати таку силу та витримку. Це мало свій вплив на те, що обрав саме підрозділ спецпризначення».
Варто зазначити, що батько як і сам Денис навчався на командно-штабному факультеті. Курсант не вважає цей факт простим збігом обставин, адже він свідомо обирав майбутню професію, користуючись прикладом батька, яким, безумовно, пишається.
«Військову службу обрав завдяки батьку та розпочав її у 2018 році у військовій частині Національної гвардії. Мій дідусь по татовій лінії у свій час також був військовим. Пишаюся тим, що дідусь та батько теж присвятили себе військовій справі, - зазначив Денис. - З дитинства я переглядав фільми, а саме бойовики, героями яких були мужні спецпризначенці. Мені завжди хотілося мати таку силу та витримку. Це мало свій вплив на те, що обрав саме підрозділ спецпризначення».
На думку Дениса, родина є першоосновою виховання, тож ті риси, які прищеплюють батьки своїм дітям будуть супроводжувати їх протягом всього життя.
«У моїй родині більше за все цінується любов та взаєморозуміння. В Академії зрозумів, що батьки – це найбільша цінність у житті, тож завжди знаходжу вільну хвилинку зателефонувати їм і запитати як вони. Дуже сумую за ними».
«У моїй родині більше за все цінується любов та взаєморозуміння. В Академії зрозумів, що батьки – це найбільша цінність у житті, тож завжди знаходжу вільну хвилинку зателефонувати їм і запитати як вони. Дуже сумую за ними».
З особливою вдячністю Денис Русанов ставиться до батька.
«Батько завжди займався мною, мотивував мене. Ще до Академії він розповідав про навчання у навчальному закладі та взагалі військову службу. Та й на сьогоднішній день я відчуваю його підтримку, він завжди надає мені слушні поради».
| Сім'єю можуть бути і люди, які в силу різних обставин з'являються в нашому житті, розділяють радість і прикрощі, допомагають, надають слушні поради. «Зараз у мене в підпорядкуванні група курсантів, з якими ми пройшли багато випробувань і мені комфортно в тому оточенні, де я перебуваю на сьогодні, адже цим людям я довіряю. Ми – одна команда, яка може розраховувати на підтримку не тільки у військовому житті, а й у повсякденному», - наголосив сержант. Майбутнє кожного із нас невідоме, але ніхто не заборонить людині мріяти, тим більше, якщо мрії стосуються створення сім'ї. «У майбутньому я планую створити власну родину. Звичайно хотілося б мати дружину, яка завжди підтримуватиме та розумітиме, а ще – сина та доньку, а також жити в любові, щасті та достатку, - усміхається Денис Русанов. -То все попереду, а поки я хочу подякувати моїм батькам за виховання, за те, що вірять постійно в мене, за їх доброту та любов». |
Відділ міжнародних зв'язків, інформації і комунікації НА НГУ
